Серед горбистого пасма Медобори височіє гора Богит. Чим ближче підходиш до неї, тим більше відчувається її потужна енергетика, що переповнює все навкруги.
Не виникає жодних сумнівів, що це одне з найсакральніших місць наших предків.
Зацікавлення цією горою почалося одного літнього дня 1848 року, коли діти у долині Медоборів, біля правого берега Збруча, помітили кам’яну чотирилику голову, увінчану великою шапкою. Згодом селяни за допомогою декількох пар волів витягнули знахідку на берег. Нею виявився довжелезний, майже триметровий кам’яний стовп, вагою понад 500 кг. В центрі його була зображена трійця Богів, яка символізує три світи: Небо — світ Прави, Землю — світ Яви і Потойбіччя — світ Нави. Від трійці доверху висічені зображення чотирьох Богів: Велеса, Лади, Мокоші і Дажбога. Завершує Богів чотириликий Світовид. Тут також є ріг — символ достатку, чаша — символ гостинності, меч і кінь — символ недоторканності земель.
Світовид є одним з найвеличніших і наймогутніших Богів українського Пантеону. Він пильнував, щоб на небі, на землі і в потойбіччі дотримувалися священні закони. Він – втілення минулого, сучасного і майбутнього, моралі і мудрості, любові і краси, безмежності і вічності. Вся нечиста сила боялася чотириликого Бога. Коли іноді буває вже так напосяде темною хмарою з усіх сторін, дістане Світовид золотосяйний ріг і сурмить зорю, кличучи богів світлого дня. Вдень він стає невидимим, відпочиває, готується до нових поєдинків.
Наші далекі пращури вважали себе народом нескореним і непереможним, бо мали такого Бога, який об’єднував усе.
Власник села Личківці, Костянтин Зборовський, спочатку наказав розмістити ідола на території місцевого фільварку, а згодом подарував його графу Мечиславу Потоцькому. Той уже перевіз Світовида у сусіднє село Коцюбинчики, а пізніше передав у Краківське Наукове Товариство разом із короткою історією, малюнком і детальним описом. Зараз ця унікальна знахідка, єдина в усьому світі такого значення і масштабу, зберігається в Археологічному музеї Кракова. Проте пишаються цим не українці, а поляки. Навіть їх реклама свідчить, що Світовид знайдений на «сході Польщі».
У річку кам’яного Бога могли скинути під час масового хрещення населення, як це було з ідолами у Києві. Проте є й інша версія: язичники самі заховали його, закопавши на дні Збруча. Бо скульптура стояла в річці вертикально, через що її заледве витягли три пари волів.
А до того Світовид стояв на горі Богит, де й донині збереглося унікальне ритуальне капище з вісьмома ямами навкруги, а також – з дольменами, великими брилами з місцевого каменю, складеними у вигляді велетенських букв «П». Дольмени використовувалися у поховальному обряді, вони уособлювали містичні ворота між двома світами, і саме через них Волхви відправлялися у світ Нави, щоб потім повернутися знову у світ Яви.
Археологи стверджують, що збудували капище близько 4-3 тисячоліття до н.е., на це вказують знайдені керамічні речі скіфського періоду, згадки у «Велесовій книзі» та використання дольменів.
Це місце відоме ще тим, що сюди не приходили звичайні люди. Лише дехто з жреців та волхвів був наділений правом тут бути. Вважалося, що гора як жива істота, вивчає, хто до неї йде. Навіть сучасні туристи відмічають, що поки знаходишся там, не залишає враження, ніби хтось за тобою стежить.
Але це тільки збуджує інтерес містиків, рідновірів, мольфарів та волхвів. Тому гора для них є однією з найбільших святинь. До речі, за повір’ям, Світовид здійснює всі бажання, які там були загадані. Варто спробувати!
Підготувала матеріал Золотоволоска.
Книгу, ГЕНЕАЛОГІЯ БОГІВ ДАВНЬОЇ УКРАЇНИ. ВАЛЕРІЙ ВОЙТОВИЧ можна замовити тут.
Схоже за темою: